цивільний

цивільний
-а, -е.
1) Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право.
••

Циві́льне пра́во — галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов'язані з ними особисті немайнові стосунки.

Циві́льне процесуа́льне пра́во — галузь права, що встановлює порядок розгляду та вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання постанов судів та деяких ін. органів.

Циві́льний відповіда́ч — у кримінальному процесі – особа, яка несе матеріальну відповідальність за збитки, завдані злочином.

Циві́льний ко́декс — закон, який містить розташовані за певною системою основні норми правових відносин громадян тієї держави, на території якої він діє.

Циві́льний по́зов — вимога громадянина чи юридичної особи про відшкодування матеріальних збитків внаслідок злочину, яка заявлена в процесі з карної справи і яка розглядається спільно з кримінальною справою.

Циві́льний проце́с — встановлений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду та вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання постанов судів та деяких ін. органів.

2) Який не належить до війська, не стосується військових справ; невійськовий. || у знач. ім. циві́льне, -ного, с. Невійськовий одяг. || у знач. ім. циві́льний, -ного, ч. Особа, що не належить до війська.
••

Циві́льна оборо́на — система загальнодержавних оборонних заходів для захисту населення та об'єктів народного господарства від ракетно-ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших видів сучасної зброї.

3) Нецерковний, недуховний; світський.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "цивільний" в других словарях:

  • цивільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • цивільний — [циев’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • військово-цивільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • житлово-цивільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • цивіль — віля, ч. Ол. Цивільний стан, штатський стан. Він пішов з войска до цивіля …   Словник лемківскої говірки

  • цивільність — ності, ж. Абстр. ім. до цивільний …   Український тлумачний словник

  • цивільно — Присл. до цивільний …   Український тлумачний словник

  • тубільний — а, е. 1) Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2) заст. Місцевий,… …   Український тлумачний словник

  • колезький — а, е. У дореволюційній Росії – перша частина складних назв деяких цивільних чинів. •• Коле/зький асе/сор в Росії 18 19 ст. – цивільний чин 8 го класу. Коле/зький реєстра/тор в Росії – наймолодший цивільний чин 14 го класу. Коле/зький секрета/р в… …   Український тлумачний словник

  • Гражданский кодекс Украины — У этого термина существуют и другие значения, см. Гражданский кодекс. Закон Украины «Гражданский кодекс Украины» Цивільний кодекс України Номер: 435 IV Принятие: 16 января 2003 г. Вступление в силу: 1 января 2004 г …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»